Щойно Люсі знайомиться з матір’ю майбутнього чоловіка, відразу ж усвідомлює, що вона не та дружина, яку Діана уявляла для свого ідеального сина. Свекруха тримає Люсі на відстані витягнутої руки попри відчайдушні спроби невістки завоювати її прихильність. Ніхто й слова кривого не скаже про Діану, яка прожила в щасливому шлюбі не одне десятиліття, є опорою для місцевої громади й затято захищає жінок-біженок… виняток хіба що Люсі. Було це п’ять років тому.
І от тепер Діана мертва. Хто міг бажати їй смерті? Чому вона змінила заповіт останньої миті й позбавила спадщини обох дітей? І чому смерть свекрухи не надто гнітить Люсі?
