«Голод богів» — до уваги читача друга книга трилогії Джона Ґвінна, продовження епічного скандинавського фентезі, книга про магію, здатну воскрешати богів… Усе змішалось у Віґріді — боги, люди і міфічні істоти розуміють, що настає нова епоха — жорстокості, завоювань та боротьби, і що гряде нова битва, що змінить хід історії.
Поки Орка, опираючись заклику божественної крові, продовжує пошуки свого викраденого сина, бойовий загін Заклятих кров’ю жадає помсти. Елвар, ідучи шляхом, яким веде її кровна клятва, планує порятунок заплямованого хлопчика з лап драконихи Лік-Ріфи та її дракононароджених послідовників, але спершу має переконати Грізних у бою піти за нею.
Та хто зможе протистояти богині-драконисі? Ніхто, окрім іншого бога. Зрештою, у другій частині трилогії, більшість головних героїв зустрічаються між собою: Орка знайомиться з богом-вовком Ульфріром, кров якого тече в її жилах, та зустрічається з Елвар, усвідомлюючи, що їхні цінності багато у чому подібні. Бьйорр – коханець Елвар, що зрадив Грізних у бою, виконуючи волю богині-драконихи, вирушає в путь у складі бойового загону Годівників воронів і зустрічає сина Орки – Бреку.
Варґ разом із Заклятими кров’ю рушає в далекі та незвідані для нього краї, аж за море, в пошуках чаклунки, яку було викрадено. Він звикає до вільного життя і знаходить дружбу, що повсякчас рятує його від загибелі у небезпечних пригодах і дає йому сенс життя. Хмари у вигляді дракона, битва над річкою розплавленої лави, міфічні істоти заморського Іскідану – ці епічні картини чітко вимальовуються у свідомості, створюючи кінематографічне враження на читача, занурюючи його у вир пригод і боротьби.
